Що таке прокрастинація та як її подолати?
За новомодним терміном «ПРОКРАСТИНАЦІЯ» ховається всім відомий психологічний стан, при якому людина схильна відкладати неприємні чи нецікаві завдання на потім, а замість них займатися чимось другорядним.
Наприклад, Вам потрібно написати твір. Вчитель дав завдання заздалегідь, щоб надати можливість все обдумати і не поспішати. Але, як тільки Ви майже зібралися відкрити зошит, кажете собі: «Тільки продивлюся повідомлення у вайбер і одразу…», «зайду в інстаграм на одні хвилинку…» «з`їм цукерку…», «… і взагалі, займатимуся цим у вихідні». А коли приходять вихідні, знов з`являються «невідкладні» справи. Чи, навпаки, завдання дано вже на завтра, проте, то потрібно з другом обговорити якісь «важливі» речі, то «тільки один рівень» пройти в улюбленій грі. В результаті завдання робиться «як небудь», «на скору руку», тому що вже «нема коли». Вас сварять за невиконане (не вчасно виконане, не якісно виконане ) завдання, Ви караєтесь муками совісті, а потім все починається спочатку. (До речі, часто виконання справи займає значно менше часу та відбирає значно менше енергії, ніж її відкладання).
Чому ж ми відкладаємо справи «на потім» та які причини такої поведінки ? В нашому мозку під час прокрастинації відбувається боротьба між емоційною та раціональною складовою. Не дивно, що перемога часто (а в людини зі слабкою волею – майже постійно), дістається емоційній частині, яка «з радістю» знаходить нам більш приємні заняття (наприклад, перегляд соціальних мереж). Іншими словами, якщо розплата за відкладені справи відстрочена, мозку здається, що він винайшов геніальну стратегію – не робити те, що не подобається, та ще й отримувати в процесі задоволення.
Найчастіше, людина впадає у прокрастинацію у наступних ситуаціях:
- Коли перед нею стають неприємні, занадто складні чи масштабні задачі. Наприклад, похід до стоматолога, підготовка до іспитів, написання дипломної роботи.
- Коли стикається з невизначеністю: не знає, чи не розуміє, як підступитися до завдання, з чого почати та в якому напрямку діяти.
- Коли страждає на перфекціонізм, тобто надлишковим прагненням до досконалості. «Як небудь» виконати завдання вона не хоче, зробити ідеально – не може, та в результаті не робить нічого.
- Коли боїться критики. Наприклад, коли розуміє, що робота може не сподобатися тому, хто ставив задачу, а тому відкладає її до останнього.
- Коли відчуває острах перед відповідальністю. В таких випадках люди уникають прийняття рішень та відкладають їх «на потім».
Як позбутися звички відкладати справи «на потім»?
- Якщо Ви відчуваєте, що не можете взятися за справу, поставте таймер на 20 хвилин. Скажіть собі: «Сьогодні я не можу працювати довго, — я попрацюю зовсім трохи, але зроблю хоча б що-небудь». Коли час закінчиться, можете дійсно закінчити роботу або ж продовжити. Але
наступного дня вам буде набагато простіше знайти мотивацію й повернутися до роботи, якщо початок уже покладено. Якщо, навіть 20 хвилин здаються вічністю, спробуйте попрацювати десять або п`ятнадцять.
- Розбивайте великі справи на декілька маленьких. Так буде легше виконати справу, а почуття задоволення від виконання мети буде з`являтися після виконання кожного етапу.
- Плануйте свої справи за пріоритетами. Тобто, на першому місці мають стояти найважливіші справи на сьогодні. Обов`язково зафіксуйте свій план на папері – це зробить його більш зрозумілим та реалістичним.
- Розкажіть про свої плани виконати справу оточуючим. Бажання не осоромитися в очах інших – сильний стимул у роботі. Чому б не скористатися ним?
- Намагайтесь боротися зі звичкою відкладати систематично. Якщо Ви відкладали справи все своє свідоме життя – навряд чи ви покините цю звичку за тиждень. Налаштуйтесь на те, що долати звичку до прокрастинації Вам доведеться, щонайменше, 21 день. Ще стільки ж потрібно, щоб закріпити нові звички виконувати справи в строк.
Все простіше, ніж здається. Ви чекаєте ідеального часу, щоб щось зробити? Якщо так, «той самий момент» ніколи не прийде. Немає ідеального часу. Продовжуючи чекати – ви витрачаєте час. Просто почніть!
