Пишаємось нашими випускниками

Вдихаєш запах горілого хліба та їси землю після «прильоту». Розумієш за що боролись та клали голови твої предки. А ти їх блідий нащадок, тепер за цей же хліб та землю дихаєш кислим порохом, риєш кубометри глини, сидиш під мінами і снарядами, ловиш прильоти адреналіну і косиш ворогів із залізяки яка старша за тебе втричі.

Ось ти стоїш на степовому кургані. Між теренів та буркуну. Під ногами стлілі кістки величного царя. Стеляться лани, котяться до виднокола. Грають з вітром в чудернацьку гру, покірно лягаючи під його гребінь. Намагаєшся осягнути зором всю цю далечінь. Не виходить. Тебе наскрізь пронизує полиновий дух степу, вселяється первинна дикість і свобода. Наповнюєшся промінням Дажбога. Віддаєшся степу.

Мить. Під тобою баский кінь, його спітніла грива розвивається немов ковила. Зброя при боці. Безкраїй степ навколо. Серце б‘ється в ритм копит. Треба швидше, лишень встигнути. Ненависть! Там попереду горить рідне село, рідні поля та лани. Піт в очі, пил на зубах. Запах горілого хліба та присмак землі

Картина крізь століття. Змінювалась зброя, змінились коні, назва ворога. Лише той самий запах горілого хліба і солодкий присмак чорної землі.

@Назар Глущенко, випускник ліцею 2021

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.