Нації вмирають не від інфаркту…
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Ліна Костенко)
Саме тому День української писемності та мови, який відзначають в Україні 9 листопада, не оминув і наш ліцей. Бо всі наші вихованці мають усвідомлювати, що мова – це не тільки інструмент для вираження думок та спілкування, це код нації, в якому закодовані наші культура, непереможна сила, мудрість пращурів, вікова історія та пам’ять народу, його досвід, життя та духовна енергія. Мова – це наш захисний щит і наша зброя, саме тому так важливо вивчати, знати, поважати і плекати рідну мову майбутнім захисникам України. В ній – наша вікова сила, нескорена сила всіх поколінь.
Саме українській мові, як генетичному коду нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності, були присвячені всі наші сьогоднішні уроки.
На уроках української мови ліцеїсти І курсу взяли участь у Конкурсі мовознавців. Хлопці показали свої знання та вміння не тільки розв’язуючи завдання, а ще й вміння працювати в команді, підтримувати один одного й розуміти один одного.
На уроці інформатики та англійської мови наші вихованці створювали постери, хмари слів, присвячених рідній мові, згадували про важливість вивчення рідної мови, підбирали слова з англійської мови, щоб описати, що для кожного з ліцеїстів означає українська мова. Вийшло цікаво та корисно!
