Що таке депресія?

Отже, давайте детально розберемося, що ж таке депресія, і що з нею робити?

Депресія (від лат. Deprimo – «тиснути», «придушити») – психічний розлад, основними ознаками якого є зниження настрою і зниження або втрата здатності отримувати задоволення (ангедонія).

Сьогодні прийнято говорити про осінні або навіть зимові депресії, про депресії у зв’язку зі складанням іспитів і навіть депресією від низької швидкості Інтернету. З легкої руки ЗМІ та інтерактивних порталів багато людей всерйоз починають ставити собі цей діагноз і навіть «призначати» різні ліки. І осіння туга, і гіркота з приводу того, що вас кинула дівчина, – це лише туга і гіркота, і нічого більше.

Втім, і те, і інше теж може перерости в справжню депресію. А багато, навпаки, ризикують пропустити депресію і живуть з нею роками, помітно погіршуючи якість свого життя, не звертаючись до лікаря, адже депресія – це хвороба. Правда, хворіє тут скоріше душа, а не тіло. Що ж ця горезвісна депресія собою являє і чим характеризується?

У вас може бути депресія, якщо протягом як мінімум двох тижнів ви спостерігаєте у себе наступні симптоми:

• знижений настрій протягом усього дня;
• зниження почуття задоволення від життя і інтересу до нього;
• зміна апетиту;
• безсоння в поєднанні з сонливістю;
• ажіотажна поведінка (зайва рухливість або сповільненість, або їх поєднання);
• різке зниження загальної енергії;
• відчуття власної неповноцінності і почуття провини;
• неможливість зосередитися;
• періодично виникають думки про смерть.

Крім цього, виділяють і депресивні епізоди. Їх характеризує:

• неможливість отримувати задоволення від діяльності, яка раніше подобалася;
• ранні пробудження (наприклад, за 2 години до підйому);
• добові коливання афектів (емоційних реакцій): від вираженої загальмованості до порушення;
• зниження апетиту, втрата ваги більш ніж на 5%;

Ядро будь-якої депресії – невмотивована глибока туга. При цьому відбувається гальмування всіх психічних процесів, які переносяться людиною досить болісно. Можливі скарги на розлад пам’яті, внутрішню порожнечу, болі в грудях, нерідко біль в суглобах. Весь світ представлений депресивними людьми в світлих тонах, але себе ж вони звинувачують в найнепристойнішх вчинках, а майбутнє часом вселяє їм жах.

У кожному з нас є депресивне ядро і у кожного в різні моменти життя можуть виявлятися ті чи інші ознаки депресії, але щоб діагностувати депресію або депресивний розлад, потрібен весь комплекс симптомів.

Депресія буває різних видів, але всі вони мають і спільні риси, витоки яких лежать глибоко в несвідомому. Саме тому депресія – це не міжсезонна туга, викликана відсутністю сонця на небі, а травмами, які перебувають глибоко в душі. Депресія – серйозна хвороба, від якої немає «чарівної» таблетки або настою, як правило, вона вимагає багатьох років психотерапевтичної допомоги (в який раз обмовимося, що психіатричне та психологічне захворювання – це різні речі, тому боятися цього не слід; занадто велика ймовірність того, що кожен з нас, в тій чи іншій мірі, «хворий», якщо таке поняття, як психологічна норма, взагалі існує десь у вигляді конкретної людини.

Що ж робити, якщо ви виявили у себе ознаки депресивного розладу?

Відповідь очевидна, звертатися до лікаря! І не просто до терапевта, а до психотерапевта чи психіатра. На жаль, через побоювання стигматизації багато людей з психічними розладами не звертаються за лікуванням. Люди бояться призначення антидепресантів і їх побічних ефектів; деякі вважають, що тримати під контролем емоції – їх особиста справа, а не турбота лікаря; існують також побоювання, що згадка про випадок депресії потрапить в медичну карту і якимось чином стане відомою роботодавцю; нарешті, деякі бояться бути спрямованими для лікування до психіатра.

Щоб зруйнувати такі стереотипні думки, проведемо аналогію зі стоматологом: коли у нас заболить зуб, ми записуємося на прийом до стоматолога і отримуємо необхідні медичні послуги, наприклад, ставимо пломбу. І ні в кого не виникає запитання чи мене поставлять на облік і повідомлять роботодавцю, що я звернувся в стоматологію.

Все те ж саме відбувається, коли людина звертається до психотерапевта чи психіатра. Пацієнт повідомляє про свої недуги і йому прописують необхідне лікування. Психіатр може призначити медикаментозне лікування (фармакотерапія) і направити до психотерапевта, щоб він доповнив лікування психотерапевтичними методами лікування (психотерапія, яка може складатися з світлотерапії, арт-терапії, кінотерапія, музикотерапії та групових занять з психологом).

Всі ці методи лікування для того, щоб жити здоровим і продуктивним життям, тому не бійтеся ходити до психіатра або психотерапевта.

Так, ми всі переживали і будемо переживати неприємні обставини життя: сімейні проблеми або проблеми на роботі, втрата близької людини і т. д. Неприємні обставини будуть наздоганяти нас протягом усього життя. І важливо навчитися пережити ці неприємності з мінімальним збитком для себе і свого здоров’я в цілому!

Крім того, що ви можете звернутися за допомогою до лікаря, вам необхідно і самому допомогти собі:

• почніть дбайливо ставитися до себе (достатньо спіть, харчуйтеся правильно і вчасно, ніякого алкоголю. Він не розслаблює, а навпаки пригнічує загальний стан).
• фізичні навантаження, біг (вони дійсно додають сили і сприяють виробленню ендорфінів, які позитивним чином позначаються на настрої).
• дивіться комедії, займіться своїм улюбленим хобі, ходіть на концерти, почніть брати участь у суспільному житті.
• займайтеся тим, що вам подобається.

Життя – дивовижна і чарівна казка, де не повинно бути місця поганому настрою, негативу і депресії!