День гідності та свободи

З нагоди Дня Гідності та Свободи комунальний заклад «Обласний центр патріотичного виховання молоді» ЗОР проводить онлайн акцію «Народжені гідними зі свободою в серці». Ми приєднуємося до акції і пропонуємо вашій увазі авторські вірші наших ліцеїстів.

Минули роки…

А серце досі завмирає,
Коли у пам’яті спливають ті минулі дні.
Ми не забудемо ніколи –
Коли горів Майдан,
І кров текла із наших пацанів.
А сльози материнські не змиються ніколи
З Майдану, де загинули сини.
Ми будем пам’ятати тих Героїв,
Які так мріяли, надіялись, жили.
А як же їм хотілось кращого життя.
І просто обійняти мати й батька.
О Господи, чому таке життя ?
Чому уходять гідні?
Ну ось, знов на очах сльоза …

«Назавжди в пам’яті»

Минули дні, минули роки,
Мені вже стукнуло шістнадцять.
Спливають в пам’яті ті зимні й жахливі дні,
Коли сидів удома на дивані,
Дивився я новини, а там –
Майдан горів, палали шини,
Вбивали наших хлопців та дівчат.
І я не міг нічого з цим зробити,
Тому що дев’ять мені ще тоді було.
А так хотів допомогти та врятувати,
Обняти й обігріти наших хлопців і дівчат.
Я дякую за все їм –
За ясне небо, за віру і свободу,
За те, що не зламали нашу неньку Україну
О ті брехливі, “путінські” сини.
Клянусь, я буду Україну захищати,
Як ті герої на Майдані в нерівному бою,
Без страху, без сумнівів, без жалю.
Плечем своїм обороняти
І рота всім я ворогам заткну.
Завжди я буду пам’ятати
Небесну сотню, тих синів і доньок молодих.

Селезньов Володимир, ліцеїст 22 взводу

Моя Україна

Мене щодня вражає Україна –
Її краса, безмежність, простота.
Вона уквітчана та чорнобрива –
Одна така, повір, лише одна.
Простора, щира, вільна, незрадлива.
Нескорена, хоч важко як було.
Молилась за синів своїх стокрила,
Благословила дочок на добро.
Іди, іди вперед – не зупиняйся.
Крокуй в щасливе, світле майбуття.
Такою ж щирою, благаю, залишайся.
Завжди моя, прекрасна та свята…

Нескорена Україна

За єдину Україну,
За славу, за волю
Будем браття боротися
До самого скону.
Не дамо спаплюжити,
Знищити, здолати
Нашу неньку – Україну
Ворогу віддати.
Скільки ж було тих «поганців»,
Скільки зазіхали.
Били, мучали, палили,
Нищили,топтали…
Але волю, дух вкраїнський
Не можна зламати.
Україна була й буде.
Її не здолати!

Федоренко Олег, ліцеїст 21 взводу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *