30 війн із Zаклятим сусідом: фактор Михайла Глинського

У дев’ятій частині проєкту — розповідь про другу війну за володіння Київським спадком (1507–1508 років) та повстання князів Глинських.

6 серпня 1506 року біля Клецька, що в нинішній Білорусі, армія Великого князівства Литовського розбила кримських татар. Після цього держави порозумілися й уклали союз проти московського князівства.

У лютому 1507 року Віленський сейм висунув ультиматум новому московському князю Василію ІІІ щодо повернення земель, втрачених у попередніх війнах. Влітку, після його відмови, розпочалися бойові дії. Литовсько-руська армія напала на Чернігівщину і Брянщину, а кримці — на Верховські князівства.9 серпня московити розбили татар на річці Ока та перейшли в наступ. Однак їх розгромили литовці після невдалих спроб захопити міста Кричев і Мстислав. У січні 1508 року князь Михайло Глинський, звинувачений королем Сигізмундом І у зраді, зайняв Мозир і Бобруйськ. У березні Глинський налагодив дипломатичні контакти з московським князем Василієм, який обіцяв прийняти його під опіку з усіма містами, які князю вдасться здобути.

Повстання Глинських охопило також і Київську землю, зокрема, Житомир і Овруч. Ходили чутки, що Глинські, які були нащадками Мамая-Кията і володіли майже третиною земель Великого князівства Литовського, хочуть відновити Київську державу.

Однак виступ зазнав невдачі, і вже в липні 1508 року Михайло Глинський із родичами і прихильниками втік до Москви. Натомість із московії повернувся Остафій Дашкевич, який у наступні роки відіграв помітну роль в історії запорізького козацтва.

Влітку 1508 року три московські армії здійснили похід до Великого князівства Литовського, загрожуючи навіть його столиці — Вільнюсу. Облоги Мінська й Орші закінчилися для московитів невдачею. Під натиском литовського війська московські воєводи відступили до своїх кордонів. Після цього литовці здійснили похід на Сіверщину, а також захопили міста Білий, Торопець і Дорогобуж, однак утримати їх не змогли.

8 жовтня 1508 року в москві було підписано мирну угоду, згідно з умовами якої москва повертала Литві шість волостей, що були в неї відібрані, втративши вихід до Дніпра. Також повинна була відпустити полонених, захоплених у цій та попередній війнах. Литва ж погодилась на виїзд до московії повстанців та їхніх родичів в обмін на конфіскацію їхніх земель.

Але, як відомо, угоди з москвою, не варті й паперу, на якому написані. Лише чотири роки по тому Василій ІІІ оголосив нову війну…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *